Коваль І.С.
Науковий керівник: доц. Беличенко А.Ф.
Донецький національний технічний університет
Джерело: Тези на Міжнародну науково-практичну конференцію «Інноваційний розвиток економіки і фінансів України в умовах глобалізації», Хмельницький, 2008

Місце і роль контроллінга в системі управління підприємством

      У сучасних умовах одним з актуальних питань є питання контролінга, який є своєрідним механізмом саморегулювання на підприємстві, що забезпечує зворотній зв'язок у контурі керування.
      Ціль даної роботи – розгляд функцій і задач контролінга, доцільність оволодіння ними в Україні, а також визначення алгоритму, що може бути використаний для санкцій промислових підприємств в Україні та інших країнах СНД.
      Контролінг — нерозвинене явище в теорії і практиці сучасного керування в Україні, що виникло на стику економічного аналізу, планування, управлінського обліку і менеджменту. Іншими словами, контролінг це — функціонально відособлений напрямок діяльності, зв'язаний з реалізацією фінансово-економічної функції в менеджменті [1, с.108-120].
      Знаходячись на перетинанні обліку, аналізу, інформаційного забезпечення, планування, контролю і координації, контролінг займає особливе місце в керуванні підприємством: зв'язуючи воєдино всі ці функції, він не підмінює керування підприємством, але переводить його на якісно новий рівень.
       Для більшості українських компаній контролінг корисний і зрозумілий поки в більш вузькому змісті — як допоміжна технічна функція, покликана обслуговувати процес вироблення і прийняття управлінських рішень. Позначка внутрішнього економічного механізму – забезпечити постійну ефективну діяльність підприємства як у потоковому, так і в майбутньому періоді [3, с.13]. Тому з практичної точки зору більш корисним для багатьох українських підприємств буде поглиблення в проблематику впровадження систем стратегічного контролінга.
       Таблиця 1. Найважливіші проблеми, що відповідають за стан бізнес-клімату в Україні, у %. [2, с.47].

      Для оволодіння контролінгом необхідні широкий кругозір і здатність мислити аналітично, а крім того, потрібні знання в широкому спектрі предметів, зв'язаних з економікою, керуванням, кібернетикою. Варто мати на увазі, що не існує готових рішень для всіх проблем, з якими може зіштовхнутися підприємство. Тому варто навчитися комбінувати різні підходи, застосовувати весь накопичений багаж знань для пошуку творчих рішень в умовах невизначеності і неповної інформації.
      В основі цієї нової концепції системного керування організацією в Україні є головним прагнення забезпечити успішне функціонування організаційної системи підприємства в довгостроковій перспективі.
      У зв'язку з цим, запропонований алгоритм може бути використаний для стратегії керування санацією багатьох промислових підприємств (мал.1).

      Контроллинг виконує функції консультування й обслуговування, обґрунтування і реалізації рішень. Ці спеціальні задачі контролінга поширюються як на підприємство в цілому, так і на його товарні, функціональні і регіональні підрозділи (підсистеми), а також на групи продукції і послуг, програми заходів і проекти на всіх рівнях керування.
      У кожному окремому випадку функції служби контролінга залежать від багатьох обставин, але якщо узагальнити весь накопичений досвід в області контролінга в Україні, то можна одержати деякий ідеальний перелік основних його функцій і задач: облік, планування, контроль і регулювання, інформаційно-аналітичне забезпечення.
      Підводячи деякі підсумки, хотілося б відзначити, що для досягнення  успіху і визнання його на ринку необхідно впроваджувати в практику українські організаційні системи контролінга, що виступають як системи забезпечення стійкості компанії в короткостроковому плані, націлені на оптимізацію прибутку, у довгостроковому — на підтримку гармонічних відносин з навколишнім середовищем.